Мозаїка в інтер'єрі

МОЗАЇКА У ІНТЕР'ЄРІ. УКЛАДАННЯ МОЗАЇКИ. ІСТОРІЯ МОЗАЇКИ

Вітальня

У цьому приміщенні, парадному за своїм призначенням, у першу чергу враховуються декоративні можливості мозаїки. Це може бути панно, розміщене над диваном або каміном, а,  якщо кімната простора, то займати і всю площину стіни. Така картина буде мерехтіти й переливатися як при природному освітленні, так і при освітленні свічками, а гра відтінків — надавати зображенню ефект руху.

Оскільки скляна мозаїка — матеріал жароміцний і стійкий до різких температурних перепадів в діапазоні від +15 до + 145 ° С, її можна з успіхом застосовувати і для зовнішнього облицювання самих камінів. Також прикрасять приміщення бордюр під стелею, вставки в підлозі, облицювання колон, підвіконь та ніш із підсвічуванням. За допомогою різнокольорової мозаїки можна створювати ефектні візерунки і на поверхні меблів — наприклад, на спинках стільців, стільницях, полицях. Залежно від задуму можна комбінувати тесери різних форм, фактур, ступенів прозорості і блиску.

Ванна

Вибираючи мозаїку для ванної, слід керуватися фактором практичності. Найпоширеніший варіант обробки стін і стелі — скляна мозаїка, що володіє стійкістю до забруднення, хімічного впливу і перепадів температур. Смальта більш стійка до абразивного зносу, і тому годиться для укладання в місцях із підвищеною стираністю, наприклад, на підлозі або на внутрішній і зовнішній стороні ванни або раковини. Мозаїкою можна покривати всі стіни ванної або викладати панно, облицювати дзеркальну раму або обмежитися ошатними бордюрами.

Якщо не вистачає коштів, а «оживити» інтер'єр хочеться саме мозаїкою, можна перед укладанням плитки залишити кілька порожніх місць і заповнити їх різнобарвними чипсами - приміщення відразу ж набуває оригінального виду. Улюблена гама кольорів для ванної - поєднання блакитного, бірюзового і білого, що створює відчуття свіжості. Декорувати ж санвузол різнокольоровими тесерами варто з обережністю: інтер'єр може виявитися занадто строкатим. Однак вихід є: великі ділянки, наприклад стіни і підлогу, облицьовують однотонним матеріалом, а різнобарвну мозаїку використовують у якості яскравих вставок — акцентів. Вибираючи скляну мозаїку для підлоги, слід звертати увагу на таку її характеристику матеріалу, як коефіцієнт опори ковзанню. Щоб утриматися босоніж на сухій підлозі, досить вибрати серію із найнижчим його значенням (R9),

Передпокій

Основними поверхнями для музичного декору тут можуть бути підлоги й стіни. Їх прикрасять або сюжетне панно, або, навпаки, невеликі декоративні вставки, які помітно пожвавлять приміщення, зазвичай позбавлене денного світла. Оскільки дзеркало — необхідний атрибут холу, то його можна декорувати мозаїчною рамою (красу такої оправи підкреслять два світильника, змонтовані у верхній частині).

Кухня

Орнаментальне панно з блискучих або матових тесер прикрасить «фартух» над мийкою або плитою. Для створення загального ансамблю можна декорувати мозаїчними візерунками обідній стіл, дверцята буфету або робочі поверхні.

Метаморфози древньої мозаїки

В архітектурі й дизайні існує безліч матеріалів для прикраси та захисту поверхонь. Але, мабуть, найбільш безпрограшний варіант, що здавна заслужив славу «краси на століття», - скляна мозаїка. Таке покриття, що дозволяє створювати як орнаментальні декори, так і складні сюжетні композиції, наповнить будинок живою, нескінченно мінливою грою фарб і світла, а життя його мешканців — радістю.

Портрет дами без віку

Джорджо Вазарі, італійський художник і теоретик мистецтва XVI століття, писав: "Мозаїка — найдовговічніша з усіх картин. Інші картини блякнуть з часом, а мозаїка з роками виблискує все більше". Сказано справедливо, і недарма древнє мистецтво скляної мозаїки сьогодні переживає своє друге народження. Виготовлений вже промисловим, а не ручним способом, цей матеріал став набагато доступнішим і тепер все частіше зустрічається у приватних і громадських інтер'єрах; на стінах, підлогах, стелях і дахах; в лазнях, санвузлах і кухнях; в оформленні ландшафтних об'єктів та мощенні садових доріжок — словом, скрізь, де потрібно пожвавити переливами кольору і світла пласкості та предмети. Найбільш вражаюча демонстрація можливостей сучасної мозаїки відбулася кілька років тому в метрополітені Риму.

Всесвітньо відомі і чудові мозаїчні інтер'єри семизіркового готелю «Шератон» в Аддис-Абебі, палацу Версаче на узбережжі Австралії, Fashion cafe в Лондоні і багато інших об'єктів. Чим ж викликаний інтерес сучасних архітекторів і дизайнерів до цього древнього матеріалу? Одна з головних причин — його найвищий декоративний потенціал, що дозволяє втілювати в життя найсміливіші художні ідеї. Різнобарвні відблиски світла, що грають на мозаїчній поверхні, відразу привертають до себе увагу і створюють в навколишньому просторі атмосферу вишуканої розкоші, святковості і, що важливо, рукотворності. До переваг матеріалу відноситься і його пластичність, тобто можливість облицьовувати найскладніші криволінійні поверхні. А різноманітність природних матеріалів, із яких, крім скла, виготовляють мозаїку (кераміка, природний камінь і навіть метал) ще більше розширює арсенал художніх прийомів, дозволяючи створювати цікаві поєднання фактур і відтінків.

Що стосується технічних характеристик, то скляна мозаїка вигідно відрізняється від інших видів покриття (наприклад, розписи фарбами) своєю довговічністю, міцністю (мозаїка під ударом розлетиться на дрібні шматочки), стійкістю до вологи і перепадів температур. Матеріал не схильний до дії мікроорганізмів, хімічних речовин і не вигорає під прямими сонячними променями. Всі ці якості дозволяють використовувати скломозаїку для оформлення вологих приміщень, облицювання фасадів будівель і навіть відкритих басейнів, у яких на зиму залишають воду.

Мозаїка зі скла

Початковою сировиною для виробництва скляної мозаїки служить дрібний білий кварцовий пісок, із якого готують рідку скляну масу (шихту). Напівфабрикат розливають по формах, отримуючи в результаті його охолодження невеликі квадратні шматочки — чипси, або, кажучи професійною мовою, тесери. Найпоширеніша форма набірних елементів — квадратна. Існують квадратики трьох розмірів: 10 × 10, 20 × 20 і 50 × 50 мм, а їх товщина коливається від 3 до 12 мм. Чим дрібніші чипси, тим чіткішою буде деталізація зображення, точніше промальовування і тонкість колірних переходів.

Втім, сучасні технології дозволяють створювати елементи найоригінальніших форм: вони можуть бути круглими, прямокутними, у вигляді ромбів, овалів, багатокутників, «морської гальки» і т.п. Для додання матеріалу кольору в вихідну суміш додають оксиди рідкісноземельних металів, здатних забарвити скло в найрізноманітніші відтінки. Сьогодні виробники скляної мозаїки пропонують найширший асортимент готової продукції: однотонні колекції, колірні суміші (мікси), т.зв. «розтяжки» (тональні переходи одного кольору), а також готові сюжетні панно або бордюри, які можна замовити по каталогу або купити в магазині.

Лідери в області виробництва скломозаїки — італійські фірми: BISAZZA, SICIS, TREND, Vitrex, ORSONI, MEGARON, MARCHETTI, французька OPIOCOLOR, іспанська ZIRKONIO, китайські Mozaico de Lux, JNJ і ін. — постійно розширюють свій асортимент за рахунок підвищення декоративних можливостей матеріалу. Мозаїка може мати різний ступінь прозорості й блиску, бути гладкою або рельєфною, а також володіти спеціальними ефектами за допомогою спеціальних добавок або підкладок. Наприклад, для виготовлення «золотої» мозаїки в якості прошарку використовують тонку фольгу (серія Smalto BISAZZA різної фактури й відтінків; Aureo TREND, гладка і хвиляста по фактурі мозаїка ручного колення з 24-х-каратним сусальним золотом). Деякі виробники додають у скляну масу подрібнений авантюрин.

Сьогодні пропонуються серії і з ефектом перламутру, як приклад — колекції Gloss BISAZZA і Shining TREND із напівпрозорого кольорового скла з додаванням смальти, авантюрину і з поверхневим покриттям з Ірідіум, що створює перлове сяйво. Зрозуміло, всі ці достойності матеріалу роблять його досить елітним щодо ціни. Однак виробники подбали і про виробництво більш економічних варіантів, так що діапазон цін сьогодні досить широкий - від 25 до 200 у.о. за кв. м; мозаїка з декоративними ефектами обійдеться дорожче - від 100 до 300 у.о. вище за 1 кв. м. Загальне правило незмінне: чим насиченіший колір і складніша фактура матеріалу, тим його дорожче цінують. Найбільш економний варіант — матові квадратні елементи пастельних тонів, однакові по всій глибині скла.

Смальтова мозаїка

Сучасні технології відродили сьогодні ще один древній мозаїчний матеріал — смальту, яка широко використовувалася ще в культовій архітектурі Візантійської імперії. Сьогодні смальту отримують в результаті обробки скла оксидами різних металів із його подальшим нагріванням до високих температур (700-800 ° C протягом доби). У результаті матеріал набуває високих, в порівнянні зі скляною мозаїкою, фізико-хімічних властивостей, серед яких важливе значення має його стійкість до стирання. Модулі промислової смальти мають розміри 20 × 20, 25 × 25, 50 × 50 мм, але можуть бути і прямокутними, наприклад, 50 × 105 мм. Їх товщина варіюється від 4 до 5,5 мм, в залежності від розміру. Від звичайної скляної мозаїки смальта відрізняється тим, що її поверхня непрозора, але при цьому немов світиться зсередини. Оскільки її склад містить спеціальні додатки, смальта володіє по-особливому яскравим, насиченим і глибоким тоном.

Сучасні технології дозволяють надавати їй тисячі відтінків, отримувати матеріал неоднорідної структури (з цяточками, цятками, розводами), а також посилювати ефект внутрішнього світіння, так що навіть однотонне покриття переливається найтоншими відтінками. Особливо розкішно виглядає золотиста смальта, у виробництві якої використовують фольгу, прокладену між двома шарами скла. Зазначимо, що цей високодекоративний і складний у виготовленні матеріал — атрибут дорогих інтер'єрів... Зазвичай художники — мозаїсти воліють працювати з великими блоками смальти, від яких вони відколюють шматочки матеріалу і складають з них панно. Ці фрагменти мають неправильну форму, в чому, власне, і полягає головна принада художньої смальти.

При цьому середньої ціни на подібні авторські роботи просто не існує: адже їх вартість залежить від розміру, складності роботи і багатьох інших факторів. Найбільш багатий вибір смальти пропонують фірми BISAZZA, SICIS і ORSONI. Зокрема, в асортименті останньої є найрізноманітніші серії. Це т.зв. «чиста смальта» (Smalto), що володіє особливою яскравістю і блиском; «Тілесна смальта» (Flesh), яка застосовується для відтворення в мозаїчних картинах різних відтінків кольору шкіри, в основному для рук і осіб; смальта Fine, що включає сотні різноманітних кольорів і відтінків, що дозволяє отримувати з її допомогою високохудожні панно; Smalto Imperial, вироблена в жовто-червоній гамі, відома ще за часів правління Венецією Габсбурзької імперії, а також «Матова смальта» (Mat Sabbiati), що застосовується для створення мозаїк у візантійському стилі, наче із зістарених часів.

Надзвичайно красива золота смальта з гладкою або гофрованою поверхнею (Smalto ORO), виготовлена за найдавнішими технологіями. Крім дорогих серій, виробник пропонує і т. Н. «Звичайну смальту» (Smalto Ordinary), яку можна використовувати не тільки для облицювання стін, але і підлоги. Ціна смальти від італійських виробників досить висока (1 кв. м — від $ 150 до $ 400). Але товщина 4 мм дозволяє комбінувати такі вироби (в якості вишуканих вкраплень) з більш доступною скляною мозаїкою.

Ескізи і сюжети

Як правило, фірми-виробники мозаїки випускають готові композиції за власними ескізами (у каталогах їх зазвичай сотні). Це можуть бути як прості сюжети (риби, дельфіни, квіти, знаки зодіаку, геометричні візерунки), так і більш складні, виконані в різних стилях і тематиках: античні й біблійні сюжети, пейзажі, натюрморти і репродукції відомих полотен.

Але справа не обмежується вибором готових рішень: сьогодні за бажанням замовника можна виконати будь-яке зображення, починаючи від власного портрета або вензеля до відтворення фотографій або постерів. Складні мозаїчні зображення створюють двома способами — індивідуально або за допомогою комп'ютерної графіки. Відомі різні техніки створення авторських мозаїчних панно. Найскладніша і найбільш трудомістка — «римська мозаїка», повністю заснована на ручній праці, яка застосовується там, де панно будуть розглядати із близької відстані. Спочатку художник виконує оригінальний ескіз, за яким на поверхні розмічається малюнок у натуральну величину, і вже по розмітками викладає мозаїчне зображення.

Головна особливість римської техніки — це те, що від модуля скляної або смальтової мозаїки щипцями відколюють маленькі шматочки неправильної форми. А це дозволяє опрацьовувати найдрібніші деталі зображення і досягати незвичайної тонкощі колірних переходів. Це досить клопітка робота: наприклад, панно розміром 3 × 2 м майстер викладає приблизно за тиждень (але, звичайно, багато що залежить від складності композиції і майстерності художника). Якщо панно створюють із репродукції або фотографії, то на допомогу приходить комп'ютерна графіка: зразок сканують, а спеціальна програма розбиває отриману копію на клітини. Потім підбирають колірну гамму з різними відтінками залежно від складності малюнка. Переваги цього методу - порівняно невисока вартість і швидкість виготовлення панно.

У комп'ютерній графіці дуже добре виглядають панно великих розмірів або геометричні орнаменти. Якщо дозволяють розміри приміщення, то можна прикрасити одну зі стін панно великих розмірів великими елементами мозаїки. Така картина, немов написана широкими, вільними мазками, буде виглядати особливо монументально і велично. Якщо ж кімната невелика, краще підібрати для неї панно, виконане з дрібних деталей, з ретельно проробленим малюнком і плавними переходами кольору. Наприклад, в асортименті фірми BISAZZA — рослинні і геометричні декори з одно- або двокольорової мозаїки ( «мікси»), а також з ефектом плавного переходу від світлого тону до темного ( «розтяжки»). Серед сюжетів панно дуже виразні, виконані в монохромного чорно-білій гамі античні скульптурні портрети.

Цікаві мозаїчні «килими», квіткові композиції та панно в стилі «поп-арт» є в асортименті фірми SICIS. Основу колекцій MEGARON становлять античні орнаменти і сюжети — меандри, хвилі, пальметки, тритони, маскарони, точно імітують античні оригінали. Один із напрямків діяльності компанії ORSONI — продаж готових картин зі смальти, виконаних у різних стилях кращими мозаїстами майстерень Ватикану, Риму, Венеції, Флоренції.

Особливості укладання мозаїки

Найпростіший спосіб укладання мозаїки — матричний. Як правило, ще на фабриці всі пластинки приклеюються на щільну паперову або сітчасту основу — матрицю. Такими листами (зазвичай їх розмір 30 × 30 см) мозаїка і надходить у продаж. Матрицю просто потрібно прикласти до поверхні, змащеній клеєм, а потім видалити паперову основу вологою ганчіркою. Однак, незважаючи на уявну простоту, процес облицювання клопіткий, досить складний і вимагає високого професіоналізму. Перш за все поверхня, призначена під мозаїчне покриття, повинна бути ідеально гладкою. Якщо велика керамічна плитка маскує нерівності стіни або підлоги, то дрібна мозаїка виявить усі дефекти. Крім того, всі шви повинні збігатися до міліметра, а відстань між листами-матрицями — відповідати відстані між самими пластинками. Навіть клей (причому спеціальний, не плитковий! ) слід наносити за особливою технологією. Для цього необхідний зубчастий шпатель, довжина зубчиків якого не перевищує 3,5 мм (для смальти — 7,5 мм). Тоді при укладанні мозаїки зайвий клей не буде виступати зі швів.

Все це потрібно прорахувати аж до міліметра, так що не дивно, що іноді й досвідченим майстрам доводиться збивати невдало покладені ділянки мозаїки і збирати їх заново. Що стосується вибору потрібного клею, то зазвичай кожна фірма пропонує оптимальні для своїх мозаїк клеї та затирання. Скажімо, для басейнів і ванних кімнат існує цілий ряд системних матеріалів (від фірм SCHOMBURG, INDEX, VANDEX та ін.). Але за загальними правилами для укладання мозаїчних матеріалів використовують двохкомпонетні клеї, що представляють собою «комплект» із сухої цементно-піщаної суміші та рідких добавок на основі акрилу або латексу. Вони не тільки мають високу еластичність, а й виконують функцію додаткової гідроізоляції, що особливо важливо для вологих приміщень. Відзначимо, що клей для скляної мозаїки обов'язково повинен бути білим. Якщо ж використовувати суміші на основі звичайного сірого цементу, то його колір буде помітний крізь прозоре скло, погіршуючи тим самим зовнішній вигляд покриття. Зате доглядати за мозаїкою нескладно. Її можна мити водою і практично будь-якими мийними засобами, крім абразивних.